Вівторок
19.03.2024
09:37
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Християнський Світогляд
Головна Реєстрація Вхід
наша скарбничка »
Меню сайту

категорії
ЖИТТЯ СВЯТИХ
БОГУСЛУЖІННЯ
КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА
Різна література

Форма входу

Пошук

Погода в Україні

Поділись з друзями

кнопочка

Головна » Файли » Книги » Різна література

У категорії матеріалів: 7
Показано матеріалів: 1-7

о. Іван Хома
Різна література | Переглядів: 1511 | Завантажень: 268 | Додав: галчонок | Дата: 18.05.2011 | Коментарі (0)

...Сонце сідало за обрій. На місто насувалися сутінки. Народ потихеньку розповзався по своїх домівках. Заїзди переповнювалися прочанами, що все прибували і прибували до міста. Наближалась Пасха.

Десь по закутках і то мало не на вухо передавали цікаву новину про те, що сталося в храмі – нечуване зухвальство з боку того нового пророка. Він розтрощив столи міняйлів, розігнав жертовну скотину, та найбільше – відважився сказати правду в очі фарисеям, книжникам та й усій прислузі храму, назвавши їх помальованими гробами, повними гнилі всередині. Говорив повновладно, як господар свого дому, настільки впевнено, що ніхто не наважився Йому перечити.

Говорив те, про що думало багато з народу. Не всі ще загрузли у буденщині, не всі міряли свої відносини з Богом  кількістю жертвоприношень, а переживали запустіння своєї святині. І ось заговорив Пророк. Його Голос вловив їхні думки, зматеріалізував їхні бажання і якби вилив нові почуття назовні. У словах пророка народ відчув початок чогось нового, ще не зрозумілого, але такого бажаного повороту до Бога. Гроші, що так засліпили церковну владу, нараз стали втрачати силу. На них вже можна було добачити і невинну кров, і підкуп, і зраду, і обмову, і ошуканство, і зажерливість...

Та щось незбагненне в Його словах: "Зруйную цей храм і за три дні побудую новий”. О, це вже забагато з Його боку! Але що ж Він має на увазі?

Різна література | Переглядів: 702 | Завантажень: 217 | Додав: галчонок | Дата: 18.01.2011 | Коментарі (0)

ЧАСТИНА І
НАШ ЛІТУРГІЙНИЙ РІК

"Усього створіння, Створителю, що у своїй власті установив часи й літа, — благослови, Господи, вінець літа Твоєї доброти"

(Тропар Індикту).

Наш східний обряд — це безцінна спадщина і скарб Східної Церкви й усього українського народу. Він відзначається давнім походженням, глибоким змістом, великою містикою й символікою та урочистими богослужбовими церемоніями. Його творили най­кращі сини й вірні нашої Східної Церкви різних часів, країн і народів. Він освячений молитвами, сльозами, жертвами святих та кров'ю мучеників. Наш обряд — це дзеркальне відображення святої віри. Він найкраще відображає душу, психіку й характер українців.

Найкращим виявом і обов'язковою частиною нашого обряду є літургійний рік. Це наче велична панорама, на якій найкращими барвами змальована ціла історія відкуплення людського роду. Тут маємо нагоду осмислювати й наново переживати ряд світлих таєм­ниць з життя Ісуса Христа і Пресвятої Богоматері. Перед нами постають геройські подвиги й чесноти чисельного хору святих, мучеників і праведних душ. Ми переживаємо як дні духовної радос­ти й підйому, так і дні святого смутку, посту й покути за гріхи.

Наш обряд сотні літ оберігав Церкву й народ у Рідному Краю. Він і сьогодні може оберегти нас і дітей наших, розсіяних по всьому світі. Тож нам необхідно знати свій обряд, цінувати, любити його, жити ним і виховувати своїх дітей в любові до нього.

З цією метою — під гаслом "ПІЗНАЙ СВІЙ ОБРЯД" — хочемо дати ряд нарисів про історію, характер, зміст і практику нашого церковно-літургійного року. У цій статті розкриємо загальні відо­мості про літургійний рік.

Різна література | Переглядів: 824 | Завантажень: 237 | Додав: галчонок | Дата: 18.01.2011 | Коментарі (0)

Книга "Пастир" була написана в Римі, в час Климента предстоятеля Римського, по закінчені одного гоніння на християн і під час іншого; тому можна вважати, що вона написана в часи гоніння при імператорі Доміціані приблизно в 95 році. Оріген визнає автора книги за того Срму, якого вітав Ап. Павло в посланні до Римлян (16,14); Євсевій та Ієроним передають ту ж думку, що і древнє передання. В самій книзі про Єрму говориться наступне: він був родом грек, але жив у Римі; був одружений з язичницею, яка, як він сподівався, повинна була стати його сестрою в Господі. До навернення свого в християнство зазнавав падінь; по надмірній батьківській любові дозволяв своїм дітям віддаватись порокам і був наказаний їх поведінкою; дружина заставляла його терпіти неприємності; таким чином за гріхи домашніх Господь послав на нього тяжке випробування,- з багача він став бідним. Але караючи, Господь разом і милував, - на час покаяння доручив його особливій охороні Ангела. І цей Ангел, явившись йому у вигляді Пастиря, виклав йому настанови для християнського життя. Ці настанови не тільки сам брма виконував, але, згідно волі того ж Ангела, пропонує для загальної користі й іншим. Про достоїнство цієї книги Св. Афанасій відкликається так: "С й інші книги, хоча і неканонічні, але котрі отці заповідали читати початківцям у вірі і тим, що бажають отримати настанови у благочесті". "Пастир"відноситься до числа відомих християнських творів - деякі навіть доволі необдумано називають його "втраченою книгою Нового Завіту». Але ім'я того, кого Апостол народів тільки вітав у посланні, без сумніву ще не означає людину безгрішну, або без власних поглядів; самі видіння Єрми, як стан особи звичайної, не можуть бути такими важливими, якими були видіння Апостолів. В Новий Завіт "Пастир"ніколи не входив. Перший відомий нам канон Святого Письма, так званий канон Мураторіїв (по імені першовідкривача), складений близько 200 р. АР, згадував"Пастиря"з уточненням, що, так-як Єрму багато хто знав особисто, не всі вважають допустимим читати його працю в церкві (зібранні) нарівні з Свангелієм і Посланнями Апостолів. "Пастир", крім того, відрізняється доволі наївною, хоча і відвертою, христологією, що також не дозволяє ставити його нарівні з канонічними книгами. Тим не менше ця книга заслужено займає одне з головних місць серед християнської літератури і може заслужено вважатись родоначальником жанру творів Святих Отців.

Різна література | Переглядів: 689 | Завантажень: 209 | Додав: галчонок | Дата: 18.01.2011 | Коментарі (0)

ПЕРЕДМОВА

Золоте полотно віри

... Хто б розказав мені про мене: як то дивовижно переплітається в мені так багато неймовірних чудових речей, як уміщається в мені одній стільки парадоксального та суперечливого; сама собі – я дивна; i кожен день відкриває мені все нові й нові таємниці в мені? Хто дуже глибоко пізнав самого себе і світ, хто жив за переконанням віри, той міг би пояснити мені, що маю з тим усім робити. Для мене на цьому відтинку життя такою людиною виявився Митрополит Андрей Шептицький.

Якось раз мене зовсім несподівано осяяла думка – упорядкувати книжечку, в якій були би думки Митрополита Андрея на кожен день року. На той момент я займалася зовсім іншими речами та ще й не українською мовою, тому ця ідея мені видалася справді зісланою з Небес. Бо, чесно кажучи, ми, пересічні вірні, далекі від його глибоких богословських розробок, не можемо вповні оцінити духовної спадщини. Адже багато святих стало такими популярними якраз завдяки збіркам афоризмів, сентенцій, притч, повчань, історій, де блискавично вражає високий рівень мислення, глибина духовного досвіду, оригінальність образного вислову.

Отож при цій нагоді я подивилась іншими очима на твори Митрополита Андрея: я шукала в них відповіді на конкретні питання, які хвилюють мене у щоденному побуті. Тональність розважливої мудрості не просто захоплює та переконує, а умиротворює, бо подає вичерпну відповідь і тим звільняє від тривоги, неспокою.

Скільки прекрасних метафор відкрило мені це нове знайомство з Митрополитом Андреєм! Вiн говорить, що коли людина народжується, то Господь прив’язує її душу до себе золотою ниткою, приймає за свою дитину, вимагаючи лиш одного – жити християнським життям. А й справді, скільки нас, тих, хто прийняв святе Хрещення і з тією золотою ниткою мандрує по білому світі? Нас тисячі тисяч, і кожен тією своєю ниточкою, переплітаючись разом із іншими, творить золоте полотно віри, що напинається між небом і землею. Зрештою, в цій збірці є ще чимало образів-символів, які глибоко розкривають сутність людського покликання на землі.

Галина Доманська

грудень 2000 р. – квітень 2001 р., Рим.

Різна література | Переглядів: 573 | Завантажень: 208 | Додав: галчонок | Дата: 18.01.2011 | Коментарі (0)

Живий образ Господа

Книга Одкровення Божого із серії "Життя Спасителя” унікальна, не має прецеденту в світовій історії. Вона дру­кується не випадково, бо розглядається як сторінка Білого Євангелія. Так реалізується задум Божої Матері у створенні достовірного, живого образу Спасителя. Пречиста жалкує, що церковники подають спотворений, неправдивий, книж­ний, змертвілий образ Госпо­да. Вона з болем говорить, що сатана почасти досяг мети, щоб уби­ти віру. З Одкровень, переданих через Анну Кате­рину Емме­ріх, дізнаємося, що сатана, спокушаючи Господа під час Гетси­манської борні, говорив про змертвілу фарисейську віру в Бога Ягве. І через дві тисячі років після Пришестя Господа вона омер­твіла. Тоді для спасіння роду Адама потрібною стала жертва ягня­ти як уособлення одкровення Трійці, і сьогодні по­трібне Одкро­вення Матері Божої, щоб відродити живу віру в Живого Бога. Син Божий засвідчив про Отця Небесного, Матір Божа свід­чить про Сина і Пресвяту Трійцю в повноті дарів Святого Духа.

Під одкровеннями, зазвичай, розуміють тексти, які мають пророчий, апокаліптичний чи спасенний зміст. Такі тексти містять у собі таємниці, попереджають про майбутні по­дії, вказують вузький шлях і є знаменням присутності Живого Бога, Його єднання зі світом – Завітом Бога з лю­ди­ною, що триває.

В Одкровенні Еммеріх йдеться про зовсім інше явище, яке можна порівняти хіба що з Одкровенням Ездри. У його часи через певні історичні обставини були спалені всі біблійні книги. Бог прикликав пророка Ездру і надиктував йому всю історію від створення світу, яку записали кілька десятків літописців. Святе Письмо було відновлено від початку до кінця. З книжками Клеменса Брентано, напи­саними зі слів Еммеріх, відбулося аналогічно. Ми маємо можливість через дві тисячі років прочитати про земні дні Господа, простежити день за днем, годину за годиною Його життя, наче перегля­нути спущений згори багатосерійний фільм. Майже кожен день – це одна серія, де зображено жит­тя Господа
Різна література | Переглядів: 1758 | Завантажень: 265 | Додав: галчонок | Дата: 18.01.2011 | Коментарі (2)

ПЕРШИЙ ЛИСТ

ЗОВ ПРЕДКІВ

Моя Найдорожча Мамо!

Ти пригадуєш собі, коли то – мені, мабуть, було тоді 9 років – ми поїхали верхи й я сказав Тобі, що хочу бути священиком, а Ти, усміхаючися, відповіла, що священики на конях не їздять. Сьогодні я хочу перед тобою оправдатися, Мамо, чи, радше, зрадити мій секрет: це не були мої слова, це були слова моїх предків. І так же ж само, коли згодом кілька років пізніше я заявив Тобі й Татові, що я буду уніатським священиком – це теж не були мої слова, це були слова моїх предків.

А було це так, Моя Кохана Мамо: Ти пригадуєш, що Тато нам, дітям, часто пояснював і згадував наших предків, портрети яких висіли в його робітні, чи, як ми його кімнату звали, в канцелярії. З усіх портретів вбилися в моїй пам'яті три портрети: єпископа Варлаама й митрополитів Атанасія і Лева. Усі вони були ченцями-василіанами, але всі вони були якісь інакші: Варлаам чомусь мені здався тихим, покірним ченцем, повним любові до Бога, милосердя до людей і наче б закоханим у вічність, для якого світ не існував. Іншим знову був Атанас: цей мав щось лицарського у собі, своїми чорними, гострими очима він пронизував наскрізь людину, з цих очей ї високого чола била воля, сміливість, а враз із ним відвага й повсякчасна готовність боронити Бога й Його чесноти перед злом світу, а слабим людям давати помічну руку.

Знову ж зовсім іншим здавався мені митр. Лев, чи як Тато звав його світським ім'ям, дядько Людвик. Аристократ із куртуазійною усмішкою на устах, свідомий зручності слова й закоханий у мистецтві (адже ж це він докінчив будову собору св. Юра у Львові), робив на мене враження дипломата, в якому сплелося людське із божеським, ця багатогранність людини, для якої ніщо людське не є чуже.

І ось одного вечора, коли Ти, Мамо, сказала мені, що виїжджаєте враз із Татом до Львова, до діда Олександра і вернетеся через день-два, я довго не міг заснути. Годинник в їдальні вибив другу годину, я перекидався на своїм ліжку й завжди здавалося мені, що мене хтось кличе. Коли ж цей поклик став настирливий, я встав, пождав хвилину, щоб переконатися, чи всі сплять, засвітив свічку, накинув халатик на себе й тихенько на пальцях пішов до робітні Тата.

Різна література | Переглядів: 741 | Завантажень: 214 | Додав: галчонок | Дата: 18.01.2011 | Коментарі (0)

ДивенСвіт

Лічильник

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright hrystyjany © 2024