Вівторок
19.03.2024
04:55
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Християнський Світогляд
Головна Реєстрація Вхід
наша скарбничка »
Меню сайту

категорії
ЖИТТЯ СВЯТИХ
БОГУСЛУЖІННЯ
КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА
Різна література

Форма входу

Пошук

Погода в Україні

Поділись з друзями

кнопочка

Головна » Файли » Книги

У розділі матеріалів: 39
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 4 »


КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА | Переглядів: 5307 | Завантажень: 268 | Додав: галчонок | Дата: 20.12.2011 | Коментарі (24)

о. Іван Хома
Різна література | Переглядів: 1511 | Завантажень: 268 | Додав: галчонок | Дата: 18.05.2011 | Коментарі (0)

ЗАГАЛЬНИЙ
КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА | Переглядів: 1719 | Завантажень: 305 | Додав: галчонок | Дата: 17.05.2011 | Коментарі (1)

УГКЦ
КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА | Переглядів: 1651 | Завантажень: 302 | Додав: галчонок | Дата: 17.05.2011 | Коментарі (0)

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Слава Тобі. Боже наці, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю. Душе істини, що всюди єси і все наповняєш,
скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від
усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико,
прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого
ради.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде
царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш
насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо
довжиикам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Свящ.: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і
повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

БОГУСЛУЖІННЯ | Переглядів: 1683 | Завантажень: 340 | Додав: галчонок | Дата: 29.04.2011 | Коментарі (0)

Буття

19. Гріх Содому 1-14; сірка й вогонь 15-29; Лотові дочки 30-38

1. Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,

2. і мовив: "Прошу ж вас, люди добрі, заверніть у дім вашого слуги та заночуйте, помивши собі ноги; а раненько встанете й підете далі в дорогу свою." Та вони відповіли: "Ні, ми переночуємо на майдані."

БОГУСЛУЖІННЯ | Переглядів: 615 | Завантажень: 193 | Додав: галчонок | Дата: 03.02.2011 | Коментарі (0)

ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР

 

Вечірня з Літургією св. Василія Великого

  

Агнець, що його прорік Ісая, іде на добровільну смерть іде і дає плечі на рани, щоки ж на удари; не відвертає лиця від зневажливих плювків і глузування, та приймає засуд на смерть нечестиву. Все добровільно приймає він, Безгрішний, щоб усім дарувати воскресіння з мертвих.

 

великий четвер

Вечірня з Літургією св. Василія Великого

 

Священик одягнений у всі ризи (багряної барви), відправивши проскомидію, стає перед святою трапезою, відсуває катапетасму (святі двері зачинені до «Світло тихе»), а диякон виходить південними дверима перед святі двері і виголошує:

 

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

БОГУСЛУЖІННЯ | Переглядів: 617 | Завантажень: 233 | Додав: галчонок | Дата: 03.02.2011 | Коментарі (0)

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТИПИКА

Цей Типик складається з п’яти частин, з яких в 1-ій подається загальний вид богослужіння, в 2-ій – загальні устави різним службам Октоїха і Мінеї, в 3-ій – окремі устави деяким службам Мінеї, в 4-ій – окремі устави службам Тріоді, в 5-ій – окремі устави святам храмовим.

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНИЙ ВИД БОГОСЛУЖІННЯ

за Уставом Львівського провінційного Синоду

(Подається текст Синоду[i]   з нашими примітками на споді)[ii].

ПРО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БОГОСЛУЖІННЯ

„Частин богослужіння – дев’ять: вечірня, повечір’я, утреня, чотири часи, тобто: І, III, VI і IX і Літургія або, замість неї обідниця”[iii].

„Крім чотирьох часів, з яких кожний має один і той самий вид, всі інші частини богослужіння мають по кілька видів, а саме: вечірня – великої, повсякденної і малої, а велика, в свою чергу, може бути зі всенічним або без нього; повечір’я – великого і малого, а велике може бути зі всенічним або без нього; північна – повсякденної, суботньої і недільної; утреня – великої і малої, або повсякденної, а велика може бути зі всенічним або без нього; Літургія – повної: св. Івана Золотоустого і св. Василя Великого і неповної, тобто Напередосвячених Дарів”.


БОГУСЛУЖІННЯ | Переглядів: 518 | Завантажень: 195 | Додав: галчонок | Дата: 03.02.2011 | Коментарі (0)

Вступні канони


Кан. 1 – Канони цього Кодексу стосуються всіх східних католицьких Церков і тільки їх, хіба що виразно постановляється щось інше щодо відносин з латинською Церквою.

Кан. 2 – Канони Кодексу, в яких значною мірою береться до уваги або застосовується давнє право східних Церков, треба оцінювати головним чином на підставі того права.

Кан. 3 – Хоча Кодекс часто звертається до приписів літургічних книг, він здебільшого не вирішує літургічної справи; через те слід пильно дотримуватись цих приписів, хіба що вони суперечать канонам Кодексу.

Кан. 4 – Канони Кодексу не скасовують і не змінюють угод, укладених або затверджених Святим Престолом з народами та іншими політичними спільнотами, через те ці угоди понині продовжують мати силу, хоч би навіть суперечили приписам самого Кодексу.

Кан. 5 – Права набуті, а також привілеї, надані дотепер Апостольським Престолом фізичним чи юридичним особам, які є у вжитку і не відкликані, залишаються непорушними, хіба що канони цього Кодексу виразно їх відкликають.

Кан. 6 - Коли Кодекс набирає чинності:
1-е - скасовуються всі закони загального або партикулярного права, які суперечать канонам Кодексу або які стосуються справ, повністю врегульованих у цьому Кодексі;
2 -е - відкликаються всі звичаї, які скасовуються канонами Кодексу або суперечать їм і не є столітніми або незапам'ятними.

КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА | Переглядів: 900 | Завантажень: 260 | Додав: галчонок | Дата: 03.02.2011 | Коментарі (0)

Любов до рідного народу та його культури

333. Народ є іншою дійсністю, аніж держава. Він є духовною спільнотою і може існувати незалежно від території, може не мати власної державної організації. Не слід ототожнювати народ із батьківщиною. Поняття «батьківщина» нерозривно пов'язується з територією, а поняття «народ» — із суспільним середовищем та культурою.

334. Найголовнішим і об'єктивним елементом народу є те, що він є спільнотою осіб, яка походить від давніх спільних предків. Ця спільнота відрізняється своєю мовою, традицією, історією, культурною спадщиною. Вона має свої права та обов'язки суспіль­ного творення єрархії вартостей, які зумовлюють опти­мальний розвиток людських осіб.

«Завдання українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати відосередні тенденції внутрішнього розкладу й успішно захищати межі від зовнішніх ворогів»(177).

335. Культура — це другий важливий елемент, який поєднує народ (мова, релігія, звичаї, література). Тому можна визначити народ, як об'єднання людей, які мають спільне походження і пов'язані між собою правами й обов'язками творення спільної духовної культури. Таким чином, народ, окреслений християнською етикою, є аксіологічною категорією, тобто чинником багатьох вартостей для особи як індивідууму та спільноти осіб.

336. «Що ж робить якесь число людей одним народом? Передовсім мова. Всі, що по-українськи говорять, або що вважають українську мову за рідну, будуть становити український нарід» (178).

Народ створює і гарантує людині «простір» для її природного розвитку, з якого особа черпає життєдайну силу для свого росту і дозрівання. Це стається завдяки спільноті. Через народ переда­ються національні, моральні вартості, зразки поведінки, які стають ідеалами; національна традиція вказує на те, що v морально добре, а що — ні.

Усю цю етичну дійсність називають також етносом народної спільноти (сюди входить етична свідомість: моральні цінності, обов'язки, відповідальність). Моральна свідомість — це також ціла сфера моральних переконань.

КАТЕХИЗМОВА ЧАСТИНА | Переглядів: 699 | Завантажень: 220 | Додав: галчонок | Дата: 03.02.2011 | Коментарі (0)

ДивенСвіт

Лічильник

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright hrystyjany © 2024