Світогляд християнина - ПРО МОЛИТВУ НА ВЕРВИЦІ
 
Неділя
04.12.2016
12:13
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Християнський Світогляд
Головна Реєстрація Вхід
ПРО МОЛИТВУ НА ВЕРВИЦІ »
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Погода в Україні

Поділись з друзями

кнопочка

Звичай молитися на шнурочках із вузлами чи нанизаними намистинами своїми витоками сягає ранніх віків християнства.Такий спосіб виник у середовищі перших монахів – пустельників, які вживали для певної короткої молитви кусок міцної мотузки з вузлами, намистинами чи просто кісточками плодів, відділених одна від одної певним інтервалом. У Сірії християни заклали свої перші монастирі і там почали молитися, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Саме від слова "верв", тобто мотузка, пішла назва вервиці. Традиція переповідає про єгипетського пустельника авву Павла Тевського (+347), який щоденно відмовляв 300 молитов, підтримуючи рахунок за допомогою камінців, зібраних на плащі, відкидаючи їх по одному в кінці кожної молитви.

Розвиток вервиці на Сході – у відомому вигляді кільця – вовняного шнурка з намистинками-кісточками – приписується традицією св. Антонію Великому (251-356), учневі Павла з Теви, засновникові організованого монашества. Вервиця є досі невід’ємною частиною життя монаха як на Сході, так і на Заході. Вона дається разом з усім повним монашим одягом в часі складання обіту, як частина «духовного спорядження» і називається «мечем духовним». Така східна форма вервиці у грецькому світі називається «комболохіон», а в Церквах київської традиції – «вервиця», «чотки», «ліствиця».

Інтенсивне поширення означеного способу молитви в західному християнському світі, на думку деяких дослідників, відбулося після хрестоносних походів. Тоді й перенеслася відповідна практика з Візантії до європейського Заходу. Хоча вид молитви на вервиці існував у деяких монаших спільнотах Заходу і до того. Про це свідчать звичай VIII – IХ ст. молитися 50 «Отче наш» та «Богородице Діво» за хворих. Звідси й тамтешня назва вервиці.

Вживання вервиць на Сході походить від монашого обов’язку безустанної молитви (1Сол.5,17, Лк.1). Оскільки молитва на вервиці не вимагала богослужбових книг і знання грамоти, навіть більше того – за своєю природою дозволяла глибоко медитативно зосереджуватися на словах короткої молитви – стишка з псалма чи Євангелія, то дуже швидко поширилася і стала чи не основним атрибутом благочестя східного монаха. На початку і в кінці кожної молитви монах на кожному вузлику робив «велику метанію», тобто глибокий поклін. Таким чином моління на вервиці було відоме, як метанія, що і досі збереглося в Румунській Церкві, котра називає вервицю «метанією».

Традиція молитви на вервиці на Заході

Вже 400 років у Католицькій Церкві існує традиція вервиці, поширення якої пов’язане з особою св. Домініка. Він у видінні отримав її з рук Пресвятої Богородиці як засіб боротьби із єрессю. Ця традиція підтверджується Римським Часословом та папськими енцикліками. Пресвята Богородиця з’явилася Домінікові після трьох днів посту і молитви та сказала, що не інтелектуальними грома ми, а найперше лагідністю слід боротися з хворобою єресі. У цьому виді боротьби лише за допомогою Ангельського Псалтиря ( «Богородице Діво»), який є наріжним каменем Нового Завіту, можна торкнути зачерствілих нерозкаяних душ. Скріплений цією зявою св. Домінік з вервицею в руках скоро навернув єретиків-альбігойців до Католицької Церкви.

Наступником св. Домініка у справі поширення Богородичної вервиці став домініканський монах Алан де Ля Рош (1428-1475), який після з’яви йому Пресвятої Богородиці, засновує «Братство Псалтиря Преславної Діви Марії». Він уперше поділив 150 молитов «Богородице Діво» на 3 частини, відповідно до пір дня (ранку, полудня, вечора) та періодів життя Ісуса Христа (дитинства, біблійних пророцтв і страстей). Перше офіційне визнання вервиця отримала від Папи Лева Х у 1520 році, а найбільшого поширення серед католиків отримала в ХІІ ст. і стала чи не найпоширенішою приватною молитвою вірних у всьому католицькому світі.

Розвиток молитви на Сході

У кінці ХV ст. у Росії авторитетний, досвідчений монах преподобний Серафим Саровський, поширював практику Богородичного правила. Це практика моління 150 разів Богородице Діво з «Отче наш» після кожного десятка і молитовним роздумом над певним епізодом із життя Пречистої Діви Марії. Таке правило майже нічим не відрізняється від відомої вервиці, знаної в латинському світі як розарій. Преподобний Серафим Саровський, святість якого визнана у Вселенській Церкві, наказував своїм духовним дітям молитися цю вервицю, підкреслюючи її чудодійну силу. Учень преподобного Серафима – старець Зосима-Захарій казав: «Молися Богородице Діво 150 разів, і вона запровадить тебе до спасіння». Також щоденно молився це правило владика Серафим Зведінський, розстріляний комуністами в 30–х роках ХХ ст. Владика писав із заслання: «Звершую далеку і довгу дорогу з пересадками, зі стомливими стоянками. Але весь той шлях… є шляхом чудес від читання 150 «Богородице Діво»! Думаю, що власне задля того Христос і послав мене цим шляхом, щоб наочно показати, наскільки сильною перед Ним є молитва Матері і настільки дієвою є сила з вірою принесеною Їй архангельського привітання». Крім того, владика Серафим уклав схему 15и молитовних роздумів під час читання кожного десятка Богородичного Правила. Порядок відповідає літургійній послідовності візантійського обряду.

Папи Римські про св. Вервицю

Важливим чинником Марійської духовності є молитва на Вервиці. Деякі люди вважають молитву на Вервиці монотонною та застарілою, але віруючі сприймають її як одну з найбільш суттєвих та благодатних практик християнської набожності. Мати Божа обіцяє особливі ласки тим, хто молиться на Вервиці.

Папи вшановували молитву на Вервиці. Пій IX так висловлювався про св. Вервицю: "Моїм найбільшим скарбом у Ватикані є Вервиця. Вона – моє Євангеліє." Папа Лев XIII говорив: "Католицький люде, люби Вервицю, католицький люде, молися часто і охоче на Вервиці." Пій X у своєму тестаменті писав: "Поміж усіма молитвами Вервиця є найкращою, вона приносить нам найбільше ласк. Вона є молитвою, яка найбільше зворушує Серце Божої Матері. Хочете миру вдома, моліться на Вервиці у сім'ї... З Вервицею - в Серце Матері! Через Серце Матері - до Серця Спасителя! З Вервицею - до неба!" Папа Пій XI так висловлювався про Вервицю: "Поміж молитвами, якими ми звертаємося до Божої Матері, Вервиця займає особливе місце. Вона є чудесним вінцем, прекрасною молитвою. При тому, Вервиця є дуже простою молитвою."

Пій XII вітає Матір Божу титулом "Цариця Вервиці".

Папа Павло VI в апостольському посланні "Культ Марії" висловлює таку думку про Вервицю: "Вервиця здатна поглиблювати християнське життя та помножувати апостольську ревність."

Заклик Івана Павла ІІ до нового відкриття вервиці

Святіший Отець Іван Павло ІІ 2002 року з нагоди 25-літнього ювілею свого понтифікату написав апостольський лист «Розаріум Діви Марії», який має за ціль по-новому відкрити вервицю для Церкви. Папа, ніби заповнюючи порожнину в порядку таїнств для розважання між дитинством і страстями Христа, рекомендує нові «Світлі Таїнства», які представляють життя Ісуса Христа впродовж виконання Його місії спасіння на землі. Вервиця в баченні святішого Отця постає «спогляданням разом з Марією лиця Христового», «молитвою сім’ї, дорогою зростання у святості, молитвою за мир у світі, яка служить чудовим вступом до Літургії і є правдивим її відгуком». Такий досвід чудової Богородичної моливи як на християнському Заході, так і на Сході, дозволяє побачити у вервиці універсальну молитву для Вселенської Церкви, в ній підсумовується віра і свідомість християн усіх віків. Кожне «Богородице Діво» – це крок, який уводить нас до незглибимого таїнства Воплочення Слова Божого, а через нього – до нового життя. Через Ту, яка стала дверима для входження Бога, ми тепер входимо до світу божественного життя, світу глибочезного миру, любові, радості. Звіряючись Божій Матері у своїх журбах, клопотах і тривогах, вдивляючись своїми духовними очима у Її життя, наслідуючи Її чеснотами, стаємо здатними побачити всю велич свого покликання і віднайти сенс кожного, навіть найсірішого дня нашого життя.

ДивенСвіт

Лічильник

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright hrystyjany © 2016