Якось раз до моїх рук потрапило цікаве друковане видання під насторожуючою назвою «Сліпа наречена». Як на мене, книжка, що складається із 56 ст., досить цікава, змістовна у своїй суті, та й легко читається. Обкладинка принадна, символічна. Між іншим, прочитав я її трішки більше ніж за пів години. Автор невідомий. Передмова Галини Хортик. Книга вийшла друком у Тернополі в 2007 році. Кошти від її продажу, як зазначено на початку, буде перераховано потребуючим, якими опікується Братство Милосердя Тернопільської Вищої Духовної семінарії. Зазначена книжка відповідає нам саме та такі важливі питання земної дійсності:

Чи може творити добро недавній великий грішник?

Чи можна кохати і жити поряд з людиною, яка заподіяла тобі непоправне зло?

Чи можна викинути образу з серця на того, хто зробив тебе калікою на все життя?

Одного вечора вибило світло по всій вулиці. Настала темнота. Я вирішив сидіти у темній кімнаті. Подивився довкола, була лише темнота. Спочатку незручно. Згодом почав звикати. Знову через якусь мить вже починали виднітись речі кімнати, а радше обриси речей. Я почав розглядати свою кімнату. І тут немов уперше побачив її. У темноті ті самі речі виглядали по-іншому. Дивно. Ті самі речі, але водночас інші.

«Від світла залежить багато» – прошепотів я зітхаючи.