| Меню сайту |
|
 |
| категорії |
|
|
| Форма входу |
|
|
| Пошук |
|
|
| Погода в Україні |
|
|
| Поділись з друзями |
|
|
| кнопочка |
 |
|
|
У категорії матеріалів: 19
Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
Кан. 1 – Канони цього Кодексу стосуються всіх східних католицьких Церков і тільки їх, хіба що виразно постановляється щось інше щодо відносин з латинською Церквою.
Кан. 2 – Канони Кодексу, в яких значною мірою береться до уваги або застосовується давнє право східних Церков, треба оцінювати головним чином на підставі того права.
Кан. 3 – Хоча Кодекс часто звертається до приписів літургічних книг, він здебільшого не вирішує літургічної справи; через те слід пильно дотримуватись цих приписів, хіба що вони суперечать канонам Кодексу.
Кан. 4 – Канони Кодексу не скасовують і не змінюють угод, укладених або затверджених Святим Престолом з народами та іншими політичними спільнотами, через те ці угоди понині продовжують мати силу, хоч би навіть суперечили приписам самого Кодексу.
Кан. 5 – Права набуті, а також привілеї, надані дотепер Апостольським Престолом фізичним чи юридичним особам, які є у вжитку і не відкликані, залишаються непорушними, хіба що канони цього Кодексу виразно їх відкликають.
Кан. 6 - Коли Кодекс набирає чинності: 1-е - скасовуються всі закони загального або партикулярного права, які суперечать канонам Кодексу або які стосуються справ, повністю врегульованих у цьому Кодексі; 2 -е - відкликаються всі звичаї, які скасовуються канонами Кодексу або суперечать їм і не є столітніми або незапам'ятними. |
Любов до рідного народу та його культури 333. Народ є іншою дійсністю, аніж держава. Він є духовною спільнотою і може існувати незалежно від території, може не мати власної державної організації. Не слід ототожнювати народ із батьківщиною. Поняття «батьківщина» нерозривно пов'язується з територією, а поняття «народ» — із суспільним середовищем та культурою. 334. Найголовнішим і об'єктивним елементом народу є те, що він є спільнотою осіб, яка походить від давніх спільних предків. Ця спільнота відрізняється своєю мовою, традицією, історією, культурною спадщиною. Вона має свої права та обов'язки суспільного творення єрархії вартостей, які зумовлюють оптимальний розвиток людських осіб. «Завдання українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати відосередні тенденції внутрішнього розкладу й успішно захищати межі від зовнішніх ворогів»(177). 335. Культура — це другий важливий елемент, який поєднує народ (мова, релігія, звичаї, література). Тому можна визначити народ, як об'єднання людей, які мають спільне походження і пов'язані між собою правами й обов'язками творення спільної духовної культури. Таким чином, народ, окреслений християнською етикою, є аксіологічною категорією, тобто чинником багатьох вартостей для особи як індивідууму та спільноти осіб. 336. «Що ж робить якесь число людей одним народом? Передовсім мова. Всі, що по-українськи говорять, або що вважають українську мову за рідну, будуть становити український нарід» (178). Народ створює і гарантує людині «простір» для її природного розвитку, з якого особа черпає життєдайну силу для свого росту і дозрівання. Це стається завдяки спільноті. Через народ передаються національні, моральні вартості, зразки поведінки, які стають ідеалами; національна традиція вказує на те, що v морально добре, а що — ні. Усю цю етичну дійсність називають також етносом народної спільноти (сюди входить етична свідомість: моральні цінності, обов'язки, відповідальність). Моральна свідомість — це також ціла сфера моральних переконань. |
Глава семнадцатая╚ВЕТХОЗАВЕТНЫЙ ЕВАНГЕЛИСТ╩ Халдея, 562-550 гг. Оба Завета взирают на Иисуса Христа:
Ветхий≈как на свою надежду, Новый ≈ как на свой образец, оба≈ как на свое средоточие. Б. Паскаль В октябре 562 года после сорокалетнего правления умер Навуходоносор. Вскоре же после этого началась борьба между вавилонской знатью и правящей династией халдеев. Сын Навуходоносора, Амель-Мардук, став царем, пытался завоевать популярность и шел навстречу всем недовольным, особенно в провинциях. По его приказу Ехонию освободили из тюрьмы, куда его бросил Навуходоносор после разгрома Иерусалима. Иудейский царь получил теперь почетное место среди иностранных заложников. Согласно Библии, Амель-Мардук окружил Ехонию вниманием и ╚поставил престол его выше престолов царей, которые были у него в Вавилоне╩ (4 Цар 25,28). Вероятно, он даже решил вернуть иудеев на родину. Пленники воспрянули было духом, но радость их длилась недолго: через два года после воцарения Амель-Мардук был свергнут. Соперничество претендентов на престол длилось несколько лет, пока весной 556 года к власти не пришел вавилонский вельможа Набонид. Приняв корону, новый царь женился на вдове Навуходоносора и признал наследником его сына Валтасара. Это была уступка халдейской партии; в остальном Набонид обещал поддерживать
партию вавилонской знати и чтить Мардука≈национального бога Вавилона. |
|
|
| ДивенСвіт |
|
|
| Лічильник |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
