Дмитро втупився в телевізор, а Іванка, сповнена внутрішніх переживань, допитувалася, чому він знову на неї злий. Вони були одружені менше року, але Іванка помічала, що їхні стосунки ставали дедалі гіршими. Вона не могла позбутися думки, що скоро вони поповнять лави тих, чий шлюб закінчився розлученням. Коли вона врешті порушила мовчанку і запитала, що з ними буде далі, Дмитро мовчав. Через кілька хвилин вона повторила своє запитання. Відповідь Дмитра настільки вразила її, що вона засумнівалася у своєму покликанні бути дружиною. Він сказав: "Мені вже набридло, що ти ставишся до всього так серйозно. Якби я знав, що ти така вразлива, то, напевно, взагалі б не одружувався з тобою. Але оскільки ми одружені, то ти мусиш виконувати свої обов’язки. Не сприймай так серйозно все, що я роблю чи говорю. Якщо ти хочеш, щоб ми зберегли наш шлюб, то перестань бути дитиною”. Чи не знайома вам така ситуація? Цими словами Дмитро (навіть не підозрюючи цього) кардинально змінив їхні стосунки не в найкращий бік і поставив їхній шлюб під загрозу розлучення. Проблема Дмитра, як і тисячі інших чоловіків, у тому, що він не розуміє основних відмінностей між природою чоловіка і жінки. Дмитро знехтував двома найбільш природними особливостями своєї дружини: емоційністю і розвиненою інтуїцією – і потрактував їх як недоліки. У відповідь на закиди Дмитра Іванка, як і багато інших жінок, ставатиме байдужою до життя, а особливо – до свого чоловіка. Якщо їхній шлюб витримає ще кілька років, то Дмитро з прикрістю визнає, що Іванна остаточно втратила свою емоційність, і він не відчуває до неї вже ніякої прихильності. Якби ж він усвідомлював, що саме емоційність робила її такою привабливою! Якби він міг зрозуміти, що ця емоційність – одна з її переваг, якби він оточив її своєю ніжністю, увагою і любов’ю, то їхні стосунки могли б змінитися. Цілком очевидно, що чоловікам бракує вміння налагоджувати і підтримувати стосунки. А все тому, що не беруться до уваги емоційні і психічні відмінності між статями. Проте, якщо на них (відмінності) зважати, то це допоможе налагодити щирі подружні стосунки. Тож якщо чоловік і жінка розуміють один одного і діють відповідно до власних особливостей, то здійсняться їх мрії про щасливе подружнє життя. Упродовж останніх 15 років я розмовляв із сотнями одружених жінок. Лише деякі з них не мріяли про кращі стосунки зі своїми чоловіками. Дехто був більш-менш задоволений своїми стосунками, але більшість лише мріяла про коханого, романтичного чоловіка. Багато жінок хотіли б, аби чоловіки кохали їх більше, ніж будь-хто інший. Та вони вважали, що це неможливо, що жоден чоловік не зуміє так кохати.

Але щоразу я переконуюся, що чоловіки здатні на це "неможливе кохання”. Достатньо лише бажання і невеликих зусиль з їхнього боку.

Ще раз про те, чому подружжя розлучається?

Дуже часто люди одружуються, не маючи елементарних знань і навичок, як поводитися зі своїм партнером. Передумовою змістовних стосунків є спілкування. Але спілкування як навчальну дисципліну не передбачено в жодній шкільній програмі. Тому, одружившись, багато чоловіків і жінок не знають, як задовольнити найважливіші емоційні й духовні потреби свого партнера. Мушу визнати, що коли я одружувався, то цей аспект подружнього життя був і для мене темним лісом. Моя дружина упродовж кількох років допомагала мені навчитися бути люблячим чоловіком.

Цілком звично, що чоловік одружується, не знаючи, як він повинен розмовляти зі своєю дружиною. Деякі чоловіки навіть не підозрюють, що їхнім дружинам спілкування просто необхідне. Досить часто чоловіки не беруть до уваги емоційність своїх дружин. Те, що він вважає другорядним, для неї може бути першочерговим: день народження, день вашого шлюбу, відпустка. Він не розуміє, чому це для неї так важливо, і тому не може діяти відповідно до її потреб. Багато чоловіків просто не розуміють жіночий цикл і пов’язані з ним гормональні зміни. Вони не усвідомлюють, що дім, діти, сім’я, друзі є для дружин невід’ємною складовою їхньої сутності. Так само і багато жінок, виходячи заміж, не мають відповідних знань у цій галузі. Вони не розуміють, що для чоловіка важливо, щоб ним захоплювалися. Так само, як жінка потребує романтичності, чоловік прагне похвали. Жінки навіть не підозрюють, що чоловіки надають більшого значення аргументам, а не інтуїції. Отже, якщо ні чоловік, ані дружина не знають про потреби один одного, то вони і не можуть їх задовольнити.

Один з визначних психіатрів сучасності Карл Менінґер вважає, що незадоволення цих найосновніших потреб може зумовлювати такі дві форми поведінки: "капітуляція” і "наступ”. Жінка, яка вибирає "капітуляцію”, не зможе, звичайно, розв’язати своїх проблем. Ця втеча ставить під сумнів її гідність. З іншого боку, якщо вона вибирає "наступ”, то може перетворитися на причепливу (таких жінок називають „пилками”, бо вони постійно „пиляють” партнерів) і втратить свою привабливість в очах чоловіка.

Відмінності на рівні психіки й емоцій

1. Жінки схильні бути більш "особистими”, ніж чоловіки. Вони виявляють глибокий інтерес до людей і їхніх почуттів. Чоловіки ж цікавляться практичним боком справи і намагаються пізнати її за допомогою логіки. Чоловіки схильні до боротьби і завоювань, до прагнення панувати, тому вони виявляють великий інтерес до таких видів спорту, як футбол і бокс. Чому жінка не так пристрасно цікавиться боксерськими боями? Бо щирі, приязні стосунки виникають, як правило, не на рингу. А чи не відбувається в багатьох сім’ях під час відпустки подібна картина: його мета – проїхати на власному авто у напрямку моря за день 700 кілометрів, вона ж з радістю робитиме зупинки, щоб відпочити, випити кави чи просто порозмовляти. Він усе це вважає даремним марнуванням часу, бо це загрожує здійсненню його задуму. Чоловіки, як правило, мають малий інтерес до стосунків і навіть обмежене уявлення про них. Тому більшість тих, хто купує книжки про подружнє життя або читає подібні до цієї статті, – це жінки. Якщо чоловік зрозуміє, що його дружина від природи має більший дар до взаємин, то це може спонукати його приділяти більше уваги сім’ї і дітям.

2. У книжці "Мистецтво розуміти свого партнера” доктор Сесі Осборн пише, що жінки ототожнюють себе з людьми, з якими вони знайомі, і з речами, які їх оточують. Між ними й оточуючим світом виникає своєрідна аура взаємопроникнення. Чоловіки також мають стосунки з іншими людьми і потрапляють в різні обставини, але вони ніколи не дозволять, щоб це заторкнуло їхню самобутність. Вони завжди зберігають дистанцію. Тому жінку так легко може поранити те, що хтось критикує її дім, адже вона вважає його частинкою себе самої. Жінки реалізують себе в щирих стосунках, а чоловіки – у професії.

3. Через емоційне ототожнення з людьми й оточенням жінка потребує більше часу, щоб звикнути до змін, які можуть вплинути на стосунки. Чоловік логічно сприймає переваги змін і протягом кількох хвилин звикає до них. У жінки це відбувається по-іншому. Оскільки вона бачить безпосередні наслідки змін, наприклад, переїзду, то їй потрібен час, щоб звикнути до нової ситуації, перш ніж вона зможе усвідомити її переваги.

На думку доктора Пауля Попное, засновника Лос-Анджелеського інституту з питань сім’ї, можна написати цілу книжку про біологічні відмінності між чоловіком і жінкою, не торкаючись питання статевих відмінностей. Подаємо деякі з цих відмінностей. Чоловіки і жінки відрізняються кожною клітиною свого тіла. А ця відмінність у комбінації хромосом взагалі має вирішальне значення у визначенні статі. Тривалість життя жінок від природи більша. Можливо, це через відмінність хромосом. У середньому жінки живуть на 3-4 роки довше, ніж чоловіки. Як правило, у жінок обмін речовин повільніший, ніж у чоловіків. Відмінності є також у структурі кісток і внутрішніх органів. У жінок відбуваються важливі фізичні процеси, яких немає у чоловіків, – менструація, вагітність, клімакс. У жінок більше гормонів, і вони інакші, ніж у чоловіків. Ці гормони впливають на поведінку і почуття. Щитовидна залоза в чоловіків і жінок виконує різні функції. У жінок вона більша й "активніша”, під час вагітності і менструацій вона збільшується. Вона відповідає за підвищену схильність у жінок до утворення тромбів, стійкість до застудних захворювань, здорову шкіру, волосяний покрив тіла і тонкий шар жиру під шкірою. "Жіноча” кров багатша на воду (червоних кров’яних тілець на 20 відсотків менше ніж у крові чоловіків). Оскільки червоні кров’яні тільця забезпечують клітини киснем, то жінки швидше втомлюються і схильні до запаморочень. Отже, вони мають перевагу лише щодо тривалості життя. Під час війни, коли тривалість робочого дня на англійських фабриках було збільшено з 10 годин до 12, кількість запаморочень у жінок зросла на 150 відсотків; для чоловіків це взагалі нетипове явище. У чоловіків на 50 відсотків більше фізичної сили, ніж у жінок. Жіноче серце б’ється в середньому швидше – 80 уд./хв., (у чоловіків – 72). Артеріальний тиск (на 10 одиниць менший, ніж у чоловіків) щохвилини "стрибає”, але жінки не схильні до високого тиску, хіба що в похилому віці. Сила вдиху і видиху у жінок набагато менша, ніж у чоловіків. Жінки краще переносять високі температури, бо в них обмін речовин менше уповільнюється, ніж у чоловіків.

Відмінності в статевому аспекті 

Статеві бажання жінки залежать від її місячного циклу, чоловік відносно "незалежний”. Його статеву активність стимулює, головним чином, гормон тестостерон. Жінки дуже реагують на дотики і ніжні слова, їх більше приваблює внутрішній світ чоловіка. Для чоловіка ж визначальним є вигляд жінки. Як правило, чоловіки менш вимогливі до жінок, до яких вони відчувають фізичний потяг. Якщо чоловікові майже не потрібно підготовки до статевого акту, то жінка за кілька годин мусить емоційно і духовно налаштувати себе до цього. Вона потребує ніжності. Різке ставлення може блокувати її статеву активність протягом цілого дня. Якщо чоловік не зважає на почуття дружини, то вона може навіть відчувати спротив до його пестощів. Багато жінок розповідали, що почували себе повіями у власному подружньому ліжку, коли чоловіки примушували їх до статевого акту, а вони внутрішньо не бажали цього. Чоловіки навіть не уявляють, яких страждань вони завдають своїм дружинам такою своєю поведінкою. Ці основні відмінності є причиною конфліктів у подружжі. Як правило, вони виникають відразу після весілля. Жінка інтуїтивно знає, яким має бути любляче подружжя. Завдяки своїй чутливості вона зважає на почуття чоловіка і намагається налагодити щирі, змістовні стосунки – тобто багатоаспектні стосунки, а не лише статевий зв’язок. Вона хоче бути для свого чоловіка коханою і подругою, дивувати його і бути для нього, стати для нього рівноправною партнеркою. Чоловік же не має такого інтуїтивного бачення подружніх стосунків. Він позбавлений інтуїтивного вміння любити свою дружину, поводитися з нею так, щоб задовольнити її найглибші потреби. Оскільки він не має інтуїтивного поняття про всі ці речі, то мусить послуговуватися набутими досі знаннями і навичками. На жаль, наша шкільна система не передбачає відповідної підготовки в цьому аспекті. Єдиним джерелом знань може слугувати приклад батьківського дому. Для багатьох з нас цього може бути недостатньо. Багато чоловіків, одружуючись, знають усе про секс, але нічого про справжню, жертовну любов. Я не хочу сказати, що чоловіки більші егоїсти, ніж жінки. Я лише маю на увазі, що чоловіки, на відміну від жінок, на початку подружнього життя не схильні до жертовної любові. (Ви добре знаєте, що жінки можуть бути ще більшими егоцентристами, ніж чоловіки.)

Відмінності в інтуїції 

Серйозні наслідки поганого подружжя

По-перше, на думку доктора Еда Віта, дружина, яку чоловік не любить, може набути хворобу, яка потребує досить дорогого лікування. По-друге, романтична любов, яку дружина отримує від свого чоловіка, відбивається в кожному найменшому аспекті її життя на емоційному чи фізичному рівнях. Якщо чоловік почуває себе у спальні відчуженим, він повинен задуматися. "Коли чоловік навчиться любити дружину так, як вона цього потребує, то у фізичному плані вона зможе повністю покластися на нього”, – пояснює доктор Добсон. По-третє, у своїй книжці Джон Дрешер зауважує, що брак любові чоловіка до жінки може впливати на емоційний розвиток дітей. Четверте. Невдоволення і відчуження дружини і дітей виникає переважно тоді, коли чоловік не знає, як забезпечити своїй сім’ї підтримку. П’яте. Коли чоловік "мириться” з невдалим шлюбом, він шкодить своїй репутації. Він каже: "Мені байдуже, що я обіцяв біля вівтаря. Я не буду більше докладати зусиль”. Через відмову любити свою дружину так, як це повинно бути, він дає зрозуміти довколишнім, що він егоїстичний і ненадійний. Шосте. Син такого чоловіка, беручи приклад з батька, може перенести таку модель стосунків у свою сім’ю. Якщо між батьками нема любові, то це проблема, яка стосується не лише їх. Стосунки, які в майбутньому будуватимуть їхні діти, визначаються атмосферою, яка панує в сім’ї. І сьоме. Брак любові в сім’ї підвищує ймовірність психічних захворювань. У статті "Слабкі сторони родинного життя” доктор Натан Акерман пояснює, що психічні захворювання можуть передаватися в межах сім’ї від одного покоління до іншого. Психіатр доктор Сальвадор Мінухін у цій самій статті стверджує, що члени однієї родини ніби потрапляють у замкнуте коло психічних захворювань. Це спричинене надмірним тиском, який вони чинять одне на одного.

Можливо, найважче рішення у вашому житті

Я не пробую дати вам модель зразкового чоловіка. Я не знаю жодного зразкового чоловіка. Але я знаю декількох чоловіків, які поступово вчаться задовольняти потреби своїх дружин. Я ж хочу показати вам, як ви можете виявити дружині свою щиру любов. На початку у вас буде таке відчуття, ніби ви ще раз повинні навчитися ходити. Можливо, минуть тижні, місяці чи навіть цілий рік, перш ніж ви навчитеся любовного ставлення. Якщо ви робитимете навіть маленькі успіхи, ваша впевненість зростатиме. І за деякий час ваш шлюб так зміниться, як ви навіть не уявляєте. Мусите запам’ятати одне: ви, напевно, вважаєте, що звичку неможливо змінити. Але це не так. Потрібно щонайбільше 30-60 днів, щоб відмовитися від давньої звички. Отже, спробуйте! Результат вартий ваших зусиль. Я пересвідчився на власному досвіді. Шлях до щасливого подружжя – витримка. Коли в нас з дружиною якісь непорозуміння, мені деколи так хочеться все це кинути. Але це зумовлено моїм тимчасовим відчаєм. Я часто буваю втомлений, маю проблеми і тому бачу все в чорному кольорі. У таких випадках я покладаюся на те, що знаю, а не на те, що відчуваю. Я беру до уваги те, що справді стабілізує наші стосунки, і через декілька днів почуваюся вже краще, і в мене знову є бажання працювати над нашим подружжям. Тому я ніколи так просто не здаюся.

Отож, якщо ви відповіли "так” на 10 чи менше запитань, то ваші стосунки потребують термінових змін. Якщо у вас від 11 до 19 відповідей "так”, то ви повинні працювати над покращенням ваших стосунків. Якщо у вас понад 20 відповідей "так”, то ви на правильному шляху до щирих стосунків любові.