Мотиви обурливого опоганення і зневажання святого Хреста свідомими Хрестоненависниками і хрестоборцями цілком з'ясовні. Але коли бачимо християн, втягнутих у цю злу справу, тим більше мовчати не можна, бо - за словом святителя Василя Великого - «мовчанням прийде Бог»! Так звані «гральні карти», що є, на нещастя, в багатьох будинках, є знаряддям бесообщенія, за допомогою якого людина неодмінно входить у контакт з демонами - ворогами Бога. Всі чотири картярські «масті» мають на увазі не що інше, як хрест Христовий разом з іншими рівнославими у християн священними предметами: списом, губкою і цвяхами, тобто все те, що було знаряддями страждань і смерті Божественного Спасителя. В карти у нас грають скрізь. Але мало хто знає, яку згубну силу мають вони для душі людини. Захоплення картами розвиває жагуче бажання переваги над суперниками і служить розвитку гордині.У разі поразки гравець впадає в роздратування, гнів і навіть лють, або зневіру, розпач, самогубство. Часто карткові ігри закінчуються обманом, бійками, втратою майна, вбивством. Карти розбещують душу людини, і тому вони є улюбленим заняттям чаклунів, шулерів, ворожок, злодіїв, п'яниць ... А для християн вони представляють особливу небезпеку, тому що позбавляють життя вічного. У чому ж таїться убивча сила карт? Гральні карти - засіб, через яке людина входить в спілкування з демонами. Вони були створені темними силами як блюзнірське богозневаги хресних страждань Господа нашого Ісуса Христа. Карткові масті позначають: хрест, на якому був розіпнутий Спаситель, копіє, яким Він був прободен, губку, піднесену Йому з оцтом, і чотиригранні цвяхи, якими Спаситель був прибитий до хреста. І по неуцтву багато людей, перекидаючись «в дурня», дозволяють собі хулити Господа, беручи, приміром, карту з зображенням хреста «трилисника», тобто хреста Христового, якому поклоняється півсвіту, і, кидаючи її набрежно зі словами (прости, Господи !) «треф», що в перекладі з єврейського означає «поганий» або «нечисть!» Та мало того, ці сміливці, які загралися в самогубство, по суті вірять у те, що хрест цей «б'ється» який-небудь паршивого «козирною шісткою », зовсім не відаючи, що« козир »і« кошер »пишеться, наприклад по-латині, однаково. Давно пора було б прояснити справжні правила всіх карткових ігор, при яких «у дурнях» залишаються всі грають: вони полягають у тому, що ритуальні жертвоприношення, по-єврейському звані талмудиста «кошерними» (тобто «чистими»), нібито мають силу надживотворящим Хрестом! Якщо знати про те, що гральні карти неможливо використовувати в інших цілях, крім опоганення християнських святинь на радість бісам, то стане гранично зрозуміла роль карт і в «ворожіннях» - цих бридких шуканнях бісівських одкровень. Чи треба в зв'язку з цим доводити, що кожен торкалися до колоди карт і не приніс щирого покаяння на сповіді в гріхах богохульства і блюзнірства має гарантовану прописку в пеклі? Отже, якщо «трефи» - це хула біснується картярів на спеціально для цього зображувані хрести, звані ще вони - «хрести», то що ж тоді означають - «вини», «черви» та «бубни»?Не станемо обтяжувати себе перекладом і цих лайок на українську мову, але краще відкриємо Новий Завіт для пролиття на демонів плем'я нестерпного для них Світла Божого. Святитель Ігнатій Брянчанінов в наказовому способі збудовує: «ознайомся з духом часу, вивчи його, щоб по можливості уникнути впливу його» (Отеч. стор 549). Картярська масть «вини», або інакше, «піки», ображає свого євангельську піку, тобто спис святого мученика Лонгіна Сотника. Як пророкував про Своє прорив Господь, вустами пророка Захарії, що «дивитись на Того, Кого прокололи» (12; 10), так і сталося: «один з воїнів (Лонгин) списом бока Йому проколов» (Ін. 19, 34). Картярська масть «черви» ображає свого євангельську губку на палиці. Як попереджав про Своє отруєння Христос, вустами царепророка Давида, що воїни «дали Мені в їжу жовч, а в спразі моїй оцтом мене напували» (Пс. 68, 22), так і трапилося: «один з них взяв губку, напоїв оцтом і , настромив на тростину й давав Йому пити »(Мт. 27, 48). Картярська масть «бубни» ображає свого євангельські ковані чотиригранні зазубрені цвяхи, якими були прибиті руки і ноги Спасителя до древу Хреста. Як пророкував Господь про своє Гвоздін пропятіі, вустами псалмоспівця Давида, що «прокололи руки Мої і ноги Мої» (Пс. 22, 17), так і виповнилося: Апостол Фома, який сказав «якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не дам пальцем мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю »(Ін. 20, 25),« повірив, тому що побачив »(Ін. 20, 29); та апостол Петро, звертаючись до одноплемінникам , свідчив: «Мужі ізраїльські» - говорив він, - Ісуса Назарянина (...) ви взяли й, прибили цвяхами (до хреста) руками (римлян) беззаконних, убили, але Бог воскресив Його "(Дії 2, 22, 24) . Розіп'ятий з Христом нерозкаяний розбійник, подібно нинішнім картяра, зневажив хресні страждання Сина Божого і, за завзята, по нерозкаяність, назавжди відправився в пекло, а розбійник розсудливий, подаючи всім приклад, покаявся на хресті і тим успадковував вічне життя з Богом. Тому будемо пам'ятати твердо, що для нас, християн, не може бути ніякого іншого предмета сподівань і надій, ніякої іншої опори в житті, ніякого іншого об'єднуючого й надихає нас прапора, крім єдино рятівного знамення непереможного Хреста Господнього! Отже, християнин, що грає або зберігає у себе карти (а також користується послугами інших за допомогою карт), стає огудників хресних страждань Господа і приправляв собі місце в пеклі з дияволом і всіма його слугами. Винуватцям грою в карти, необхідно покаятися на сповіді, щоб разом з вірними співати: Господи, зброю на диявола Хрест Твій дав єси нам. Тріпоче бо і трясеться, не сміючи споглядати на силу Його, Яко бо мертвия випростовує і смерть скасуємо. Того ради поклоняємося похованню Твоєму і прокидатись!
