Вірую, Господи, і визнаю,

Що Ти Син Бога живого,

(2) Прийшов на землю, щоб душу мою

Спасти від всякого злого.

Ти за причасника в храмі святім

Прийми м’я в тайній вечері.

(2) Тайну Твоїм ворогам не повім

I не відчиню їм двері.

Не як той Юда, цілую Тебе,

Щоби віддати на муки,

(2) А як розбійник той ще за життя,

До Тебе возношу руки.

Господи Боже, мене пом’яни,

Як прийдеш в царство небесне,

(2) I благодаттю мене осіни,

Нехай і грішник воскресне!

Нехай причастя це пресвяте

На кару м’я не осудить,

(2) Лиш на щасливе і вічне життя

Душу і тіло пробудить.

Боже, Ти милостив грішному будь

Мені в великій провині,

(2) I безчисленні гріхи мої забудь,

Прости ми, Господи, нині.

Am Dm E Am
У старенькій церкві залунав акафіст,
Dm G C
А в очах Марії слізоньки дрібні.
A7 Dm G C
О прости нам мати всі провини наші,
F E7 Dm E Am
Чи тобі не милі наших уст пісні?

Відказала тихо: “ уст пісні чудові,
Але пісню серця вкрила суєта.
Бо нема в них віри і нема любові,
Хоч уста співають, та серця мовчать”.

Не кадіть же більше, не світіть лампади,
Лиш візьміть Ісуса із моїх долонь.
Того, хто за всіх вас на дорозі падав;
І його любов’ю розпаліть вогонь.

А тоді приходьте, обітріте сльози
Матері святої і її Христа.
В кого серце тепле – не страшні морози,
Там де Бог панує – зникне суєта.