Весела світу новина,
Бо Діва повила Сина,
З неба ангельськії гласи
Славлять Бога по всі часи:
"Свят, свят, свят, Господь!" - взивають,
Творця світу величають.
Пастиріє убогії
Славлять Бога, а німії
Бидлята ниць на коліна
Падуть, з ними вся звірина.

І Йосиф ся днесь радує,
На руках Бога пістує,
І Діва ся утішає,

Сіном Христа покриває.
Віл і осел огрівають,
Поклін Йому свій віддають.
Сіно красше, як лелія,
Бо на нім Бога Марія
Всьому світу породила,
Світ з неволі свободила.

Везуть дари монархове,
Питають: "Де чудо нове?
Де Дитина спочиває?
Звізду Його кожний знає!"
Звізда тая аж від сходу
Веде царів ко Господу.
"О чудесне Бога діло!
Прийми миро і кадило
В ручки, Христе, прийми злато,
А нас благослови за то".

Ірод лютий тоє чує,
Засуд дає, декретує:
Хай Дитина чоловіча
Згине від острого меча,
Бо ся має народити,
Що без кінця буде жити.
Від грудей діти стинає,
Жодному не пробачає.
Матері гірко ридають,
На смерть дітей споглядають.

Вифлеєме, ти негодний,
Ото Син єдинородний
До Єгипту утікає.
Мати к собі притуляє,
Старець осла підганяє,
Ангел перестрерігає:
"О Іроде, лютий пане,
По твоєму ся не стане,
Бо Христос, Цар всього світа,
Буде жити по всі літа".

Славім Бога безсмертного,
Що родився нам убого,
І Матір Його святую,
Марію, Діву чистую,
Що на світ Царя видала,
Хай буде Їй честь і хвала!
Тобі приносим піснь щиру:
Благослови всьому миру,
І нам грішним, що співаєм,
Хай Тя в віки величаєм.