Своїх батьків я чомусь не злюбила змалечку. Часом на увесь день залишали мене в бабусі, і я радо погоджувалася, не плакала, не вередувала, як инші діти. Не відчувала до батьків жодної прив'язаности. Пригадую, як вжахнулася моя бабуся, коли під час кількатижневої відсутности батьків, я спокійнісіньким голосом запитала: 

- Чи тато з мамою померли? 

Було це холодне, нахабне, навіть цинічне запитання - як оцінюю це зараз. 

Не можу навіть пояснити, чому так поводилася, адже дуже потребувала почуття. Можливо, батьки не зуміли обдарувати мене належним чином своєю любов'ю, принаймні дуже вже скупими були її зовнішні вияви. Самі того не відаючи, спричинилися до моєї внутрішньої ізоляції. 

У неділю, 1 серпня, Душпастирство Брюсселя УГКЦ відзначало свято свого небесного опікуна – св.рівноап.вел.князя Володимира. Архиєрейську Божественну Літургію відправив Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенелюксу і Швейцарії Владика Михаїл (Гринчишин). У проповіді владика зокрема наголосив на важливості хрещення Київської Русі-України, вплив християнства на становлення й розвиток української європейської нації в аспекті її понад тисячолітньої історії.

Після Богослужіння парох Душпастирства Брюсселя єрм.Олег Зимак,ЧНІ привітав всіх із храмовим святом парафії. В особливий спосіб о. Олег привітав новопризначеного Надзвичайного і Повноважного Посла України у Королівстві Бельгія і при НАТО Й.Екс.Ігора Долгова з дружиною, членів українського дипломатичного корпусу, відзначивши духовну цінність укладеної традиції - коли новопризначений Посол України в числі перших своїх візитів приходить до української церкви.