Світогляд християнина

Рецепт від гріха

галчонок — Sat, 18 Jun 2011 17:43:47 GMT

1.Накопай коренів послуху.
2.Збери коріння душевної чистоти.
3.Нарви листя терпіння.
4.Збери квіти справедливості.
5.Не впивайся вином перелюбу.
6.Все це висуши постом стримання.
7.Поклади в каструлю добрих справ.
8.Додай води сліз покаяння.
9.Посоли сіллю братолюбства.
10.Додай щедрої милостині.
11.В усе це поклади порошок покори...
12....і колінопреклоніння.
13.Приймай по три ложки страху Божого.
14.Вдягайся в одежу справедливості.
15.і не входь у пустослів'я, а то простудишся і захворієш гріхом знову.
СМАЧНОГО!!!! ))

Джерело сварок

галчонок — Sat, 18 Jun 2011 17:42:15 GMT

Один раз Учитель запитав у своїх учнів:
- Чому, коли люди сваряться, вони кричать?
- Тому, що втрачають спокій, - сказав один.
- Але навіщо ж кричати, якщо інша людина перебуватиме з тобою поруч? - Запитав Учитель .- Не можна з ним говорити тихо? Навіщо кричати, якщо ти розсерджений?
Учні пропонували свої відповіді, але жоден з них не влаштував Вчителя.Зрештою він пояснив:
- Коли люди незадоволені один одним і сваряться, їхні серця віддаляються. Для того щоб покрити цю відстань і почути один одного, їм доводиться кричати. Чим сильніше вони сердяться, тим голосніше кричать.
- А що відбувається, коли люди закохуються? Вони не кричать, навпаки, говорять тихо. Тому, що їхні серця знаходяться дуже близько, і відстань між ними зовсім маленьке. А коли закохуються ще сильніше, що відбувається? - Продовжував Учитель .- Не кажуть, а тільки перешіптуються і стають ще ближче до свого кохання.
В кінці навіть перешіптування стає їм не потрібно. Вони лише дивляться один на одного і всі розуміють без слів.
Таке буває, коли поруч двоє люблячих людей.
Так от, коли сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися один від одного, не вимовляєте слів, які ще більше збільшує відстань між вами. Тому що може прийти день, коли відстань стане таке велике, що ви не знайдете зворотного шляху.

Ангельська робота

галчонок — Sat, 18 Jun 2011 17:39:42 GMT

У раю було два ангели. Один завжди відпочивав на хмарі, а інший літав від землі до Бога.

Відпочиваючий ангел вирішив запитати іншого: "Що ж ти літаєш туди-сюди? "

Літаючий ангел відповів:

- Я ношу Богу послання, які починаються - "Допоможи Господи ..." А чому ти завжди відпочиваєш?

- Я повинен носити Господу послання, які починаються - "Спасибі,
Господи ... "

Життя, як виноград з кісточками

галчонок — Sat, 18 Jun 2011 17:36:18 GMT

Юна дочка тихенько увійшла в покої батька-падишаха. Вона шанобливо чекала, поки батько помітить хвилювання на її обличчі і почне бесіду. Падишах відпочивав від мирських турбот у суспільстві вази з добірним виноградом. І такі прекрасні були його ягоди, що дівчині неодмінно захотілося покуштувати їх.Нарешті падишах запитав її:

- Що стурбувало тебе, дочко моя, що зважилася ти відвідати мене в хвилини відпочинку і самоти?

- Ах, батьку, ти мудрий і люблячий людьми і долею, дай мені пораду, як і мені досягти твого спокою і мудрості.

- Тобі хочеться винограду, дочка моя, покуштуй його, заспокой свою спрагу, і ми продовжимо розмову.
Дівчина з апетитом накинулася на виноград. Через якийсь час вона запитала батька:

- Батько, чому ти віддаєш перевагу виноград з кісточками, коли слуги в будь-який момент можуть подати тобі плоди, якими ти зможеш насолоджуватися, не обтяжуючи себе?

- Прекрасне і юне дитя моє, тобі дуже хотілося покуштувати мого винограду, і ти накинулася на нього, ніби голодна лисиця. Відповідай мені, хіба не прекрасний був його смак?
- Мій пан, смак винограду прекрасний, але в поспіху я проковтнула кілька кісточок, а ще кілька розкусила, і це зіпсувало його смак. Тому я й наважилася запитати, чому ти не накажеш слугам подати тобі виноград без кісточок
- Ти просиш ради, дочка моя. Уяви, що життя - це гроно винограду, ягоди на ній - це події, а кісточки - це уроки. У поспіху ми часто пропускаємо ці уроки і або засмічуємо ними своє життя, або обурюємося, відчуваючи післясмак. Тому коли я в тиші й самоті насолоджуюся смаком винограду, витягуючи з нього кісточки, я нагадую собі, як прекрасне і дивовижне наше життя, коли неспішно насолоджуєшся кожним її миттю і не пропускаєш її уроки.

ЩОБ СКОРОТИТИ ДОРОГУ

галчонок — Mon, 16 May 2011 07:02:15 GMT

В одній англійській казці оповідається про молодця Жака, який був щасливим тому, що вмів добре виконувати накази свого батька. Але Жак, наївний простак, ніколи не зміг би виконати будь-що, якби на поміч йому не приходила його молода дружина. Ось уривок з цієї казки:

"Одного дня батько сказав Жакові, що вони повинні йти будувати незвичайний замок. Такий, що ще ніколи ніде не існував. Бо так звелів цар, який хотів цим казковим замком перевершити всіх інших царів.

Коли вони йшли до того місця, де мали будувати замок, Мудрець Ґоббон звернувся до сина:

— Чи не міг би ти скоротити трохи дорогу? Жак, поглянувши вперед, побачив перед собою дуже довгу дорогу і відповів:

— Батьку, але я не знаю, як її скоротити.

— Коли так, то ти мені не потрібний. Буде краще, якщо повернешся додому, — твердо сказав батько.

I бідний Жак повернувся додому. Побачила його дружина і питає:

— Що сталося? Чому ти повернувся?

Він оповів їй про те, що сталося. — Який же ти телепень! — скрикнула жінка. —Якби ти розповів йому якусь казку, то скоротив би дорогу! Тепер слухай оцю, що я тобі оповім, потім наздожени батька і почни йому розповідати. Йому буде приємно слухати тебе, а поки ти закінчиш, ви дійдете до місця.

Жак наздогнав свого батька. Мудрець Ґоббон мовчки слухав, і дорога стала коротшою. Дружина Жака мала рацію”.

Дуже часто дні виглядають довгими дорогами, і навіть крутими сходженнями вгору... Короткі казки цієї книжечки намагатимуться "зробити цю дорогу трохи коротшою”. А якщо послужать й на щось інше — тим краще.

матеріал взято з Бруно Ферреро "40 казок в пустелі"

Як стати нещасливим без сторонньої допомоги або заповіді невдахи!

галчонок — Thu, 10 Mar 2011 08:46:58 GMT

Песимізм - розкіш, яку більше не можемо дозволити собі"

Теппервайн

Завжди і скрізь очікуй від себе тільки неприємностей(великих і малих);

Якщо ти несподівано досягнеш успіху, зроби все, щоб його не помічати, але якщо це зовсім не можливо, переконай себе та інших, що це ж звичайно випадково і скоро зміниться.

Будь у всьому послідовним і принциповим. Ні за що і ніколи не змінюй своїх рішень і не відступай від своїх принципів.

Вибери одне з двох - або дотримуватися чужих порад, або діяти напролом як прийдеться. Найголовніше - не звертати уваги на те, що насправді відбувається.

З усіх сил уникай можливості перевірити себе, свої здібності. Ухиляйся від складних ситуацій.

З пристрастю займайся колекціонуванням своїх бід і неприємностей. Лелій і пести кожну з них, ні про одну не забувай. Стався до кожної з них як до свого особистого досягнення.

Більше займайся самовиправдовуванням. И пам'ятай, пошук самовиправдовувань і того, на кого можна звалити вину, - одне з основних інтелектуальних занять, справжнього невдахи. В усіх випадках задавай запитання "Хто винуватий?" і ніколи "Що робити?".

Стався до всього як найсерйозніше. Не дозволяй собі легковажного погляду на життя.

Розглядай кожну невдачу, як остаточну поразку, що суттєво вплине на все твоє подальше життя.

Якомога критикуй себе за невдачі.

Уникай любові до себе.

Детально користуючись цими порадами, ви досягнете вищого пілотажу в песимізмі, але... від вас почне уникати успіх, щастя, здоров'я.

Тож міркуйте самі, що робити!!!!!!!!!!!!!

Ти знаєш що таке любити?

галчонок — Sun, 27 Feb 2011 04:59:06 GMT

Ти знаєш як це любити,коли не любиш?
Любити,коли тебе не люблять,
Любити того кого не люблять?
Ти можеж уявити собі як важко,
Коли того кого ти любиш-не має поруч?
Ти уявляєш, як це важко –
Боротися проти любові?
Ти уявляєш яка вона сильна?
Вона може зламати будь-що і будь-кого!
Ти уявляєш як сильно вона шкодить серцю?
І як швидко вона може його залікувати?
Ти уявляєш як важко усвідомлювати
І переконуватися в тому,
Що чиїсь слова любові для тебе,
Чиїсь освідчення в коханні
Залишаються лише словами?...
Коли насправді ти нікому не потрібен?
Ти уявляєш як боляче бути потрібним лише «інколи»?
Як боляче коли тебе просто використовують,
А потім відкидають?
Ти уявляєш як важко при цьому
Далі продовжувати любити.
Як важко далі продовжувати з цим жити
Ні!ти не знаєш як Мені важко…
Ти навіть не уявляєш,тому що
Ніколи по справжньому не любив
Я можу ще багато чого говорити про любов
Але хіба про неї говорять?
Справжня любов не в словах
Справжню любов виявляють і доводять на ділі…
Розповісти або описати-неможливо
Якщо ти справді хочеш дізнатися,
Що таке справжня любов,
Якщо хочеш пізнати цей солодкий плід
То тобі….слід просто любити…
Вибери любов!!!
Та не будь-яку , а справжню любов….
Любов яка довго терпить,яка милосердствує
Любов,яка не заздрить, не величається
Не надимається, не поводиться нечемно,
Не шукає свого, не гнівиться, не думає погано,
Не радіє з неправди,але тішиться правдою…
Любов яка все зносить,вірить у все…
Сподівається всього…
Любов яка ніколи не перестає…
Спробуй любити по справжньому
Ти переконаєшся,що це нелегко…
Спробуй,бо лише тоді пізнаєш
Як сильно я тебе люблю….
З любовю твій найкращий друг- Ісус!

Якщо Бог запитає тебе

галчонок — Sun, 27 Feb 2011 04:54:17 GMT

Якщо Бог запитає ТЕБЕ: "Чому ти вбиваєш Моїх дітей?”
Як би Ви відповіли Йому?

"Жінка має право обирати”
"Я не вбивала Твоїх дітей, це вони зробили”
"Це не протизаконно”
"Це не справжня дитина”
"У нас не було грошей”
"Вона ще вчилася в школі”
"Нам треба було закінчити навчання”
"Це зламало би їй життя”
"Це не моя проблема”
"Ніхто не допомагав мені”
"Це не людина, поки не народиться”
"Це була помилка”
"Це було невчасно”
"Вона занадто молода”
"Вона занадто стара”
"У плода були порушення розвитку”
"Батько дитини відмовився допомагати”
"Це не моя справа, а її”
"Ми не мали іншого виходу”
"Життя матері було в небезпеці”
"Я не хотіла робити аборт, але він наполягав”
"Я була зовсім одна, що ще мені залишалось?”

ЧИ
Ви скажете Йому:
"Я спробувала зробити все, від мене залежне, щоб не допустити аборту”

про аборти

галчонок — Sun, 27 Feb 2011 04:49:04 GMT

Кто ты был? Сыночек ли, доченька?
Ты прости…. Я убила тебя….
На столе, инструментами, ноченькой
По кускам извлекали тебя…
На руках не хотела качать тебя,
Не хотела рожать в этот мир…
Возмущенно толкался внутри меня,
Инстинктивно меня любил…
Голубые ль глазенки, ли карие
У тебя были, маленький мой,
А в душе громогласной арией
Твоей боли раздался вой…
Мой малыш, я тебя убила,
Лишь по прихоти женской своей,
Над невинным свой суд совершила
Руками безликих врачей.
По кусочкам тебя раздробили,
Ты же чувствовал адскую боль…
Струйки крови все обагрили,
Но не слышен был дикий вопль…
Вопль твой. Ты хотел жить, милый,
Мой любимый, мой дорогой…
Ты прости… тебя мама убила,
Голосок не услышав твой.
Ты, скорее всего, не поверил,
Жизнь дала и убила вдруг?
Ты сердечко свое мне доверил,
Думал, мама – единственный друг…
Ты не сможешь мне улыбнуться
И ладошкой мой локон схватить,
И в ключицу мне носом уткнуться,
Слово «МАМА» провозгласить…
Не приглажу волосики нежные
Материнскою чуткой рукой.
Может были они белоснежные,
Никогда мы не будем с тобой…
Кто ты был? Сыночек ли, доченька?
Ты прости…. Я убила тебя….
На столе, инструментами, ноченькой
По кускам извлекали тебя…

Сповідь молодого священика

галчонок — Sat, 05 Feb 2011 23:06:22 GMT

Люди мені кажуть, що я святий

Я їм відповідаю, що святість моя – це дар Божий, котрий Бог дарує мені щодня. Тому не можу хвалитись нею, бо вона не моя, і навіть якщо її маю, то нема гарантії, що буду мати її ще завтра,чи навіть за кілька хвилин.

Люди мені дорікають, що я не даю їм приклад доброго життя

А я їм відповідаю, що не дивіться на мене, бо ї я грішний чоловік, і став на цю дорогу священства, щоб бути ближче Бога. А у грішності моїй і у немочах моїх виявляється Божа сила.

Люди мене запевнюють, що я маю бути ідеалом для них

А я їм відповідаю, що тільки Бог є ідеал, а ми йдемо до Нього. Інколи Бог нам дає спробувати вершину якоїсь чесноти і серце наше наповнюється радістю, і дух наш подивляє Божу силу. Але це не означає, що ми вже стали такими. Бог дав нам немов посмакувати прекрасність свого величного задуму – святості людини. Тому прагне душа наша Божих дарів і прагне ціле життя мати їх.

Люди у мені розчаровуються, бо я не виправдав їхніх сподівань

Я радію з цього. Бо так вони пізнали Істину, що Бог є дорога, правда і життя. Треба на Бога покладатися і у Ньому знаходити втішення.

http://www.rozdum.org.ua