4 серпня, у Римо-Католицькій Церкві згадується св. Жан Марія Віанней, відомий ще як «пастир з Арсу». Цей святий був покровителем Року Священства, який відзначався у Католицькій Церкві з червня 2009 по червень 2010 рр. Чому саме цей скромний священик з французького селища є прикладом для нинішніх і майбутніх пастирів?
Жан Марія Віанней народився 8 травня 1786 року в селянській родині неподалік від Ліона. Покликання до священства він відчув під впливом священика з Екулли. Лише у віці 25 років зміг вступити до духовної семінарії, з якої його було відраховано у зв'язку з труднощами в навчанні, особливо з латини, що виникли через відсутність освіти в дитинстві. Врешті-решт, йому було дозволено здавати іспити не латиною, а французькою мовою, і в 1815 році Жан Марія був рукоположений у сан священика. Трьома роками пізніше він став настоятелем у селі Арс, де проживало 230 осіб. За 40 років свого служіння до нього прибуло близько 80 тисяч осіб з усієї Франції. Як це йому вдалося?
Дозволь мені навернути парафію
У духовно занедбаній парафії він не шкодував сил, щоб люди поєдналися з Богом. «Боже мій, дозволь мені навернути мою парафію. Я люблю Тебе, мій Божественний Спасителю, тому що за мене ти був розп'ятий ... тому що дозволяєш мені бути розп'ятим за Тебе». Така постава привела священика до ревного пастирського служіння. Його молитва «Боже мій, дозволь мені навернути мою парафію і погоджуюсь на всі страждання, які даси мені протягом усього мого життя…», свідчить про глибоке почуття відповідальності за доручену йому паству. Це жертвування собою заради порятунку інших було виражене в постах і довгих годинах, проведених на молитві, пастирській діяльності, особливо спрямованій на катехизацію, Євхаристію і Таїнство Покаяння. Саме сповідь стала його особливою харизмою. Часто траплялося так, що священик проводив у сповідальні по кільканадцять годин на день. Він плакав над гріхами людей. Він намагався в кожному грішникові пробудити бажання жалю за зло, яке той зробив, і «підкреслював красу Божу».
Причина падіння священика
Святу Месу Жан Марія вважав центром свого служіння. Він був переконаний, що «всі добрі справи, разом узяті, не дорівняють Євхаристії, тому що вони є творінням людей, а Євхаристія - це діло Бога». Заохочував, щоб священики, відправляючи Євхаристію, самі себе складали в жертву Богові, і заздалегідь готовилися до її святкування. Сам він також за кожним разом присвячував цьому принаймні 15 хвилин. Св. Жан Марія стверджував, що «...причиною падіння священика є відсутність уваги під час Святої Меси». Також усвідомлював постійну присутність Христа в Євхаристії. Таким чином, він проводив багато годин перед Пресвятими Дарами на світанку або увечері. «Господь є», - говорив під час проповіді, вказуючи на Дарохранительницю. Свідомий того, що навчання давалося йому досить важко, Жан Марія старанно готувався до проповідей, вечорами багато читав. Його проповіді були короткими і простими. У них він часто говорив, що щастя випливає зі свідомості того, що ми є любленими Богом, з бажання бути з’єднаними з Богом і прагнення жити в присутності Бога».
Священик не живе сам для себе
«Священик не живе для себе - живе для вас», - повторював часто до своїх парафіян св. Жан Марія. Святіший Отець Йоан Павло ІІ в енцикліці «Sacerdotii Nostri primordia», виданій з нагоди сторіччя від дня смерті св. Жана Марії, говорить, що священикові не можна жити для себе - він повинен любити всіх без винятку. Навіть його думки, бажання та почуття не належать йому, а Ісусу Христові, який є життям священика. Помер Жан Марія 4 серпня 1859 року, 41 рік прослуживши в Арсі. Його зараховано до лику блаженних в 1905 році Святішим Отцем Пієм X. Папа Пій XI канонізував його в 1925 році, через чотири роки проголосивши святим. Жан Марія Віанней є покровителем парафіяльних священиків Католицької Церкви. Його ім'я введено в Літанію до Всіх святих.
