П`ятниця
20.10.2017
14:35
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Християнський Світогляд
Головна Реєстрація Вхід
Цікаві статті »
Меню сайту

категорії
папи
єпископів УГКЦ

Форма входу

Пошук

Погода в Україні

Поділись з друзями

кнопочка

Головна » Статті » Пастирські звернення, послання, листи » єпископів УГКЦ

Слово Владики Йосифа (Міляна) з нагоди початку Великого посту

Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення

і не осуджувати брата мого,

бо ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Молитва св. Єфрема Сирійського

Дорогі у Христі Браття і Сестри,

Милостивий Господь зволив нам переступити поріг Великої Чотиридесятниці, яку більш популярно ми називаємо Великим постом. Перша назва підкреслює більш часовий вимір, друга – нав'язує до біблійної розповіді про спокуси Христа Спасителя у пустелі, які передували Його об'явленню Себе перед світом як довгожданого Месію. В будь-якому випадку Великий піст – це час особливого чування, молитви, який має належним чином приготовити нас до світлого торжества Воскресіння. Коли вжити більш алегоричного способу висловлювання, то час Великого посту – це мініатюра нашого життя, кінцем якого є завжди Воскреслий Христос.

Розпочинаючи цей благословенний час, не один з нас запитував себе: як його провести? Це запитання свідчить про серйозність нашого підходу до пережиття Великого посту. Хочу поділитися з Вами кількома думками, які допоможуть нам знайти відповідь на це питання.

Серцевинною молитвою, яка супроводжує нас протягом цього часу Великої Чотиридесятниці, є молитва св. Єфрема Сирійського. Надіюсь, що кожний із нас її дуже добре знає та практикує у щоденному житті, особливо тепер. Третя частина цієї молитви містить такі слова: «Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо ти благословен єси на віки віків. Амінь». Коли уважно приглянемося до слів молитви, зауважимо, що вона ставить нас перед обличчям потрійної дійсності: перед Богом, перед самим собою та перед ближнім.

Застановімося коротко, що означає стати перед обличчям оцієї дійсності.

Стати перед Богом

Стати перед Богом – означає передовсім визнати Його і тільки Його Володарем життя, світу, мене і кожного з нас. Щоденною мовою ми могли б сказати, що стати перед Богом – означає повірити в Нього, а водночас довіритися Йому. Довіритися Богові можна в різний спосіб. Найбільш досконалим є молитва. Розмова зі Всевишнім відкриває нам багатство Божої до нас любові. Ставить нас в ряди Божого синівства та дає надію на спасення. Найосновніше, що Господь задля нашого спасіння перетерпів муки, дав себе розіп'яти і воскрес, очікуючи конкретно від мене адекватних кроків тут і тепер.

Стати перед собою

Стати перед собою у світлі християнської духовності означає визнати, що я є сотворінням Божим, яке має безсмертну душу. Але, водночас, я зранений гріхом і потребую лікаря. Отим єдиним нашим Лікарем є саме Він, Милосердний Господь, а лікарством, яким лікує – покаяння. В часі Великого посту всі приватні та літургійні молитви постійно закликають нас саме до покаяння. Покаятися – це усвідомити свій гріх та побачити своє гріховне єство у світлі віри, а відтак так намагатися змінити його. У християнстві Покаяння має таїнственний характер, оскільки Христос підніс його до рівня Святої Тайни. Завтра стати кращим, ніж сьогодні, змінитися на краще – це видимі плоди покаяння. Скористаймося часом Посту, щоб через Святу Тайну Покаяння примиритися з Господом і досвідчити Його Милосердя.

Стати перед ближнім

Господь, сотворивши нас, послав з місією у цей світ не як поодиноких індивідуумів, але як спільноту Його дітей, дітей Божий. Будучи дітьми Божими, через упадок носимо печать гріховності, недосконалості, яка руйнує не тільки гармонію у наших відносинах з Богом, собою самим, але й із ближніми. Саме через це Великий піст повинен стати для нас часом особливого примирення з ближнім – з образом і подобою Божою. Відкиньмо всяку гордість, ненависть, брак прощення і пошани, щоб насправді відчути, що ти у цьому світі не сам, з тобою поруч є твій ближній!

Спільнотою дітей Божих є Церква, яку Апостол Павло називає містичним Христовим тілом. З Божої волі ми члени Української Греко-Католицької Церкви, котра, як ви знаєте, у цих днях просить благодаті Святого Духа для вибору свого Глави і Отця. З огляду на це, звертаюся до Вас, дорогі у Христі з проханням, щоб Ви своїми молитвами супроводжували цей вибір.

Нехай час Великого посту стане для усіх нас доброю нагодою, щоби пережити глибоку єдність з Богом, а також знайти гармонію з самим собою та з ближнім!

Нехай Господь усіх нас благословить і провадить дорогою Посту до Воскресіння!

+ Йосиф Мілян,

Єпископ-помічник Київської архиєпархії



Джерело: http://www.kyiv.ugcc.org.ua/ua/press_releases.html?press_release_id=365
Категорія: єпископів УГКЦ | Додав: галчонок (12.03.2011)
Переглядів: 294 | Теги: Початок, Мілян, піст, Йосиф, слово, владика, проповідь | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
ДивенСвіт

Лічильник

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright hrystyjany © 2017